о. Олексій (Зарицький)

народився 17 жовтня 1912 року в с. Більче на Львівщині. У 1931-1934 рр. навчався у Львівській богословській академії. Священичі свячення отримав у 1936 р. з рук Митрополита Андрея. Тривалий час душпастирював у с. Струтині біля Золочева.

У 1948 р. за відмову перейти на православ'я був засуджений на 8 років ув'язнення, яке відбував у таборах Сибіру й Казахстану. Після реабілітації в 1957 р. кілька разів приїздив у Галичину, але знову вертався на Схід. Він невтомно опікувався не лише українцями, але й поляками, німцями, росіянами, греко- і римо-католиками. Відвідував на засланні Митрополита Йосифа (Сліпого).

Удруге був позбавлений волі на 2 роки „за волокитство". Опікун дітей, молоді, бідних, о. Олексій назавжди залишився в пам'яті людей прикладом втілення в життя заповідей любови до Бога і ближнього.

Помер як мученик за віру ЗО жовтня 1963 р. у Карагандинському таборі Долинка. Його тлінні останки у 1990 р. перепоховано в с. Рясна-Руська біля Львова.

Джерело: Церква мучеників.  Олег Турій. - Львів: Свічадо, 2002.