Петро (Вергун)

народився 18 листопада 1890 р. в м. Городку на Львівщині. Здобув докторат із філософії. ЗО жовтня 1927 р. у катедрі св. Юра з рук Митрополита Андрея (Шептицького) отримав свячення і був призначений душпастирем, а згодом - апостольським візитатором для українців-католиків у Німеччині. Священики і всі вірні, яких доля закинула на чужину, горнулися до о. Петра, бо відчули в ньому доброго пастиря, який свою душу віддає за паству.

У червні 1945 р. радянські спецслужби в Берліні заарештували його та вивезли в СРСР. Тут йому присудили 8 років каторги і відправили на Сибір. Але й там, серед нестерпних умов життя, він зумів згуртувати біля себе вірних, подаючи їм особистий приклад стійкости у вірі.

Помер як мученик за віру 7 лютого 1957 р. на засланні у с. Ангорське Красноярського краю.

Джерело: Церква мучеників.  Олег Турій. - Львів: Свічадо, 2002.