народився 3 березня 1876 р. у лемківському с. Пакошівка біля Сянока. Богословські студії закінчив у Римі в 1907 р. і згодом, 9 жовтня того ж року, прийняв св. тайну священства. Швидко по тому був призначений віце-ректором і професором богослов'я духовної семінарії в Станіславові. У 1911 р. вступає до новіціяту отців василіян. Його архиєрейські свячення відбулися 23 вересня 1917 р. у Перемишлі відразу ж після повернення Митрополита Андрея (Шептицького) з російського полону.
У вересні 1945 р. польська комуністична влада заарештувала його, а 26 червня 1946 р., після повторного арешту, його силоміць вивезли до СРСР й ув'язнили в київській тюрмі. Упродовж всього свого життя владика був непохитний у служінні та утвердженні Христової віри, у її зростанні в людських душах.
Помер як мученик за віру 17 листопада 1947 р. у концтаборі Чапаєвка біля Києва.
Джерело: Церква мучеників. Олег Турій. - Львів: Свічадо, 2002.
